Олена Обухівська, менеджер із комунікацій Arricano Real Estate Plc

Ефективність взаємодії в бізнесі, як і в буденному житті, залежить від того, наскільки швидкість і ритм ухвалення рішень, «глибина проникності» й цінності компаній-партнерів збігаються. Проведімо паралелі. Обираючи першу вчительку чи сімейного лікаря, ми передусім «збираємо» про них інформацію: відгуки, рекомендації, заходимо на їхню Фейсбук-сторінку. При зустрічі - автоматично «зчитуємо», чи порядна ця людина, які її життєві цінності, наскільки вони прийнятні для взаємодії. І лише потім аналізуємо для себе рівень фахових компетенцій та відповідність ціни-якості.
Так само і в будь-якій справі – потенційні партнери «вивчають» один одного: яка у компанії місія, принципи, репутація, комунікаційна платформа, як представлена в ЗМІ та рейтингах. Окрім таких «заякорених» атрибутів корпоративного бренду як іноваційність, динамічність, лідерство, відповідальність бізнесу та сталий розвиток, дедалі частіше зустрічаєш повідомлення про відкритість і прозорість. І це цілком логічно, бо з порядними компаніями, як і з порядними людьми працювати приємніше. Бізнес, побудований на засадах комплаєнсу (з анг. to comply – дотримання, виконання) та доброчесності не просто заслуговує поваги. Це означає, що така компанія дотримує слова, відповідає нормам, вимогам, стандартам, тож до неї тягнуться однодумці. 
Але чому на практиці все це не працює? Очевидних аргументів щонайменше кілька. Передусім – навряд чи хтось хоче додавати собі зайвого клопоту. Тож непорозуміння з представниками органів влади (котрі, як і покупці, «завжди праві») більшість простіше вирішує «в тіні». Крім того, Government Relation – це стратегічний напрямок роботи, що передбачає інвестування корпоративних зусиль та розвиток партнерської співпраці, в тому числі й ділового листування. З практики можу сказати, що на офіційні звернення до органів влади, як державного, так і місцевого значення, компанія в ліпшому разі отримує відписку, на кшталт «вашого листа отримано, реєстраційний номер такий-то». І все. Тому цілком логічними видаються наміри «владнати окреме актуальне питання» замість лити воду на млин стратегічних відносин із владою. І що ми маємо в результаті? 
Особисто мене найбільше засмучує репутація держави загалом. З українцями не хочуть мати справи, розуміючи, що в Україні не працюють закони, що не захищена приватна власність, що нема довіри до держави і що ризиків більше, ніж перспектив. Дуже просто це виявити, провівши PEST-аналіз. Методика PESTу передбачає оцінку ключових ринкових тенденцій: політичних, економічних, соціокультурних і технологічних. І саме політичні індикатори стають на заваді доброчесності та бажанню інвестувати в українські проекти. Власне, підпункти політичного блоку в аналізі (а це, зокрема, тип управління державою, стабільність влади, свобода слова та законів в дії, рівень бюрократії та корупції, тенденції до регулювання та дерегулювання)аж ніяк не стимулюють до розвитку бізнесу. 
Щоправда, ситуація генерує і прогресивні виклики. В тому числі, - для тих бізнесів, що готові відстоювати свою корпоративну позицію доброчесності. Чому? Можна виділити одразу 5 причин.
1.    Заявлена позиція доброчесності та її дотримання на практиці викликає повагу серед ділової спільноти, медіа, громадських та галузевих організацій;
2.    У компанії формується сильна та позитивна репутація, яка вартує на ринку набагато більше.
3.    Доброчесна позиція забезпечує працівникам компанії впевненості діяти згідно закону та функціональних обов’язків. А це вже із сфери «корпоративної лояльності», «командного духу» та « послів бренду»;
4.     Із позитивною репутацією доброчесності компанія виграє в інформаційних війнах і коли її навмисно прагнуть очорнити;
5.    Саме доброчесна корпоративна позиція тих компаній, які про це заявили та дотримували слова, врешті стане привабливим світлом для іноземних інвесторів або відкриє можливість отримати необхідне фінансування банків (не секрет, що світ моніторить Україну - її ринок, діяльність органів влади та ключових гравців бізнесу). 
Статусності згаданому тренду на діловому ринку України прагне додати Всеукраїнська Мережа Доброчесності та Комплаєнсу, до діяльності якої долучилась компанія Arricano. Створена рік тому, вона вже об’єднала 55 компаній (це 62 тисячі працівників у 46 містах країни). Для багатьох із них комплаєнс – це надія на зрушення, покращення умов співпраці із державними органами та й в цілому рятування іміджу України як ділового партнера та довіру до держави.

Джерело – видання «АгроМаркет», червень 2018