1.    Чи може бути в Україні бізнес поза політикою;
2.    Хто в Україні гарантує Верховенство права – бажане та дійсність;
3.    Зміни в розвитку бізнес-середовища в Україні після революції гідності: «плюси» та «мінуси»;
4.    Інвестиційний клімат в Україні: минуле, сьогодення та майбутнє;
5.    Кейси реалізації рішень міжнародних судів в Україні.

До дискусії запрошено гравців ринку торговельної нерухомості, експертів, журналістів, юристів та політологів.

Про таку державну модель, коли бізнес займається розвитком, генерує фінансові потоки та сплачує податки, держава гарантує верховенство права та права власності підприємців, а політики провадять реформи, в Україні говорять давно та багато. Що змінилося останнім часом? Чи можна спостерігати прогрес у боротьбі з корупцією? Які ефективні рішення вже прийнято? Як політики сприяють у проведенні державних реформ, наприклад, у судовій системі та в реєстраційних службах, щоб бізнес в Україні розвивався та залучав нові іноземні інвестиції.

Що думають з цього питання лідери поглядів:

Петро Порошенко, Президент України, про впровадження судової системи (з виступу Нацради з питань антикорупційної політики)
«…Для того, щоб суди випалювали корупцію гарячим залізом, вони самі повинні очиститися від корупціонерів. На сьогоднішній день той пильний моніторинг способу життя, який передбачено Законом, заповнення та надання декларації добропорядності, декларації родинних зв’язків, контроль Громадською радою – всі ці складові дозволять нам твердо розраховувати на те, що найближчим часом ми матимемо ефективну судову систему, яка користуватиметься довірою українського народу…».

Чімяо Фан, директор Світового банку в Україні, Білорусі та Молдові, про перспективи української економіки, потенційні ризики та позитивні фактори (з Конспекту виступу на зустрічі Європейської бізнес асоціації "Інвестиційний клімат України: глобальний огляд)
«Україна володіє третиною світового чорнозему. У неї чудове географічне розташування: наближеність до найбільшого платоспроможного ринку Європи, величезний транзитний потенціал. І що найважливіше: в Україні дуже багато талановитих та освічених людей. Проте дуже погано працюють державні інститути».

Михайло Меркулов, CEO Arricano Real Estate Plc, про дослідження інвестиційного клімату України Американською торговельною палатою
«Американська торговельна палата, готуючись до публікації щорічного огляду «Україна: огляд економіки - 2016», провела дослідження інвестиційного клімату України. У звіті зазначено, що члени АТП проблемою №1 у веденні ефективного та прозорого бізнесу в Україні вважають корупцію. Окрім корупції, до проблемних аспектів бізнесу віднесено правову систему (16%) та значну бюрократизацію (9%). Шляхом у вирішення останньої члени палати вважають спрощену систему комунікації між бізнесом та державними органами за допомогою впровадження електронних сервісів на всіх стадіях обміну інформацією, а саме: автоматизацію реєстрів, відомств, централізацію інформації та відкритий загальний доступ. Бізнес чекає на зміни в податковій системі (73%), митному регулюванні (64%), правовій політиці (62%), охороні здоров’я (61%) та інвестиційній політиці (53%)».
Ярослав Грегірчак, заступник бізнес-омбудсмена: «Ми бачимо у використанні механізму бізнес-омбудсмена у світі певну залежність: чим менш корумпованою є країна, чим краще працюють суди та принцип верховенства права, тим менш актуальним є використання інституції омбудсмена як механізму досудового регулювання суперечок. Чому? Тому, що там найкраще працюють традиційні механізми».

Михайло Меркулов, CEO Arricano  Real Estate Plc, про економіку та політику: «Для розвитку країни економічні інтереси вважаються первинними в порівнянні з політикою.  Політика повинна будуватися, зважаючи на економічні інтереси держави, адже, чим кращою є динаміка, показники та перспективи розвитку, тим стабільнішою є держава. Політика – це інструмент розвитку економіки. На жаль, українські політики діють навпаки, зважаючи на популістські міркування, часто презентують власні програми змін, проте обіцянок не виконують. Подвійні стандарти в політиці підвищують ризики. А коли політичні ризики в країні високі, то інвестиції до країни не йдуть. Бізнес хоче гарантій на права власності, що стає неможливим за умови першочерговості політичних інтересів в країні в порівнянні з економічними цілями».
Оксана Карел, LL.M, старший юрист, керівник групи міжнародних судових та арбітражних суперечок в Адвокатському об’єднанні Arzinger: «Як показує практика останніх років, український бізнес все частіше надає перевагу зверненню до іноземних судів та міжнародного комерційного арбітражу, намагаючись таким чином захистити власні законні економічні інтереси та забезпечити верховенство права, оминаючи українську правову систему та систему правосуддя. Це стосується як приватних комерційних суперечок, в тому числі корпоративних, так і захисту інвестицій відповідно до міжнародних договорів. Зокрема, остання статистика Лондонського міжнародного арбітражного суду 2015 року демонструє, що 3,1% від загальної кількості всіх нових справ складають справи, пов’язані з українським бізнесом. В той же час Україна робить спроби щодо перебудови власного національного законодавства та реформування судової системи. На законодавчому рівні сьогодні активно йде процес удосконалення механізмів вирішення суперечок та підтвердження верховенства права».

Євген Малєєв, адвокат, керівник юридичної групи Arricano Real Estate Plc, про кейси реалізації рішень міжнародних судів в Україні:
«Щодо об’єктивності та неупередженості Лондонського міжнародного арбітражу ні в кого у світі не виникає сумнівів. Складність полягає в бажанні країни допустити виконання цих рішень в Україні та забезпечити можливості збереження активів на період судового процесу за кордоном. Однією з головних проблем є відсутність можливості на період арбітражу за кордоном отримати реальні забезпечувальні заходи в Україні. Арбітражний процес триває місяцями, в деяких випадках й роками.  В наших реаліях без можливості заморозити ситуацію та активи в Україні до винесення рішення арбітром судитися може бути вже й ні за що. В цьому плані наш приклад з ТРК Sky Mall став показовим. Адже кожне позитивне рішення за кордоном збігалося з рухом активів в Україні. Складність отримання забезпечувальних заходів в українських судах та якість їх виконання навпаки -  сприяє практичній неможливості щодо реалізації рішень міжнародних судів».

В’ячеслав Пєсков,  адвокат: «Конфлікт довкола ТРК Sky Mall розкрив ті системні недоліки судової та правоохоронної системи, які вже повинні бути викорененими в результаті люстраційних процесів. На жаль, ми продовжуємо існувати в системі, де панує верховенство тиску політиків на судові органи, органи поліції та прокуратури. Конфлікт довкола ТРК Sky Mall  продемонстрував те, як українські суди можуть ухвалити рішення на користь особи, яка не подавала позов; як слідчі органи «беруть в заручники» посадових осіб однієї з конфліктуючих сторін, відкриваючи щодо них кримінальні справи і потім, призупиняючи їх на невизначений термін, використовують це як розмінну монету в комерційних переговорах. Складно уявити, щоб Україна приваблювала іноземних інвесторів в подібній ситуації, і тому держава зобов’язана зробити реальні кроки, які спрямовані на підвищення рівня прозорості всіх державних органів, перш за все, правоохоронної системи».
 
Сергій Деледивка, партнер, адвокат, компанія «Юстем»: «Принципи відкриття корпоративної вуалі, а також універсальності та повноти захисту права – ті з-поміж інших причин, чому великий український бізнес обирає британську юрисдикцію».